Рівень прееклампсії у 2,2 разу вищий у гірських районах у порівнянні з низинними. У разі супутньої патології щитоподібної залози на фоні природного дефіциту йоду вагітність ускладнюється невиношуванням у 2,8 разу частіше, первинною плацентарною недостатністю - у 3,6 разу, маловоддям - у 1,5 разу, передчасним відходженням навколоплідних вод - у 1,9 разу частіше. Прееклампсія розвивається на ранніх термінах гестації та гірше піддається медикаментозній корекції, а в більшості випадків переходить у тяжчий ступінь.

Мета роботи - оцінити вплив у порівняльному аспекті розроблених лікувально-профілактичних заходів і базисної терапії на гомеостаз та біохімічний обмін у вагітних жінок при прееклампсії на тлі йододефіциту. Обстежено в порівняльному аспекті 50 вагітних із прееклампсією та патологією щитоподібної залози на тлі йододефіциту, в яких лікувально-профілактичні заходи проводилися за удосконаленою нами методикою (I група). Групу порівняння (II групу) становили 50 вагітних із прееклампсією та патологією щитоподібної залози на тлі йододефіциту, які отримували базисну терапію згідно з клінічним протоколом. До контрольної групи увійшли 30 соматично здорових вагітних із нормальним перебігом вагітності та достатнім забезпеченням організму йодом (медіана йодурії >> 100 мкг/л). Обстеження проводилося у два етапи: I етап полягав у виділенні репрезентативних груп серед вагітних, у яких верифікований діагноз прееклампсії в поєднанні з йододефіцитом; II етап - повторне обстеження даних вагітних у терміні 36 - 38 тижнів гестації після лікування. Встановлено достатню ефективність запропонованого з метою корекції комплексного підходу з включенням препаратів: риб'ячого жиру, тріовіту, актовегіну і аспірину в нормалізації гомеостазу, обмінних процесів і функції печінки. Висновки: гестаційний гомеостаз у вагітних на тлі патології щитоподібної залози і йододефіциту є порушеним, що потребує відповідної корекції як функцій щитоподібної залози, так і гомеостазу, обміну речовин та функції плаценти.

Вивчено зниження частоти акушерської та перинатальної патології шляхом удосконалення лікувально-профілактичних заходів у вагітних жінок з прееклампсією у поєднанні з йододефіцитом. Визначено роль йододефіциту у розвитку прееклампсії та розвитку плацентарної дисфункції. Відзначено, що розвиток прееклампсії у вагітних жінок, які мешкають на Закарпатті, території з природною нестачею йоду, є більш раннім і важким за перебігом. Важлива роль у розвитку прееклампсії на тлі йододефіциту належить підвищенню перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та зниженню антиоксидантної системи захисту (АОСЗ), що сприяє у розвитку дисбалансу клітинних біомембран та розвитку у зв'язку з цим хронічної плацентарної дисфункції. Доведено, що у вагітних жінок з прееклампсією на тлі патології щитоподібної залози (ЩЗ) порушення процесів феталізації плаценти відбувається в І триместрі вагітності з розвитком клінічних симптомів у II - III триместрах. Розроблено та впроваджено у пологодопоміжних установах комплекс лікувально-профілактичних заходів, що дозволив знизити рівень загрози переривання вагітності - у 1,5 разу, передчасних пологів - у 1,7 разу, передчасний розрив навколоплідних оболонок - у 1,5 разу, аномалій пологової діяльності - у 1,6 разу, маткових кровотеч - у 2,0 рази, дистресу плода - у 1,9 разу, затримку розвитку плода - у 2,3 разу, гіпоксичної енцефалопатії - у 1,3 разу, вегетовісциральної дисфункції - у 1,4 разу, геморагічного синдрому - у 1,2 разу.